Криворізький район знаходиться на правому березі Дніпра, у південно – західній частині Дніпропетровської області. Виходячи з географічної специфіки міста Кривого Рогу, яке простяглося в довжину більш як на 100 км. таку ж територіальну специфіку має і район. Район межує з П»ятихатським, Софіївським, Апостолівським, Широківським районами, з Миколаївською та Кіровоградською областями. На території району протікають річка Інгулець (права притока Дніпра, ширина русла - 20 – 30 метрів), її притоки Саксагань, Боковенька, на південному сході частково заходить на територію району річка Кам’янка; у межах району знаходяться Карачунівське та Південне водосховища, по його території проходить канал Дніпро – Кривий Ріг.
Територія району розташована у степовій зоні, ґрунти чорноземні, поверхня здебільшого рівнинна місцями хвиляста, розчленована ярами та балками. Північна частина являє собою відроги Придніпровської височини, висота якої з північного заходу на південний схід поступово зменшується. Балки ж характеризуються невеликими водозбором та стрімкими схилами. Річкові ж долини на півдні Криворіжжя, де Придніпровська височина переходить в Інгулецько – Нікопольську низовину, не глибокі, але широкі, мають розвинуті тераси. Вододіли цієї рівнини – плоскі. Певні території (в районі сіл Базарове, Валове, Вільне, Веселе та деяких інших) вкриті лісонасадження, поля відділяються лісосмугами.
Щодо ґрунтів, то вони розрізняються на чорноземи звичайні і південні.
Загальна площа району складає 1347 кв. км.
Мінеральні ресурси району представлені сировиною для виробництва будівельних матеріалів – глина і пісок.
Розвідані поклади піску поблизу с. Гейківка та с. Новолозу ватка, глини – поблизу с. Новопілля. Видобування піску ведеться кар’єрним способом поблизу с. Гейківка.
У районі ведеться промислове видобування залізної руди (Північний і Центральний гірничо-збагачувальні комбінати) та каменю будівельного місцевого значення (Коломоєвський кар’єр).
На території району діють декілька залізничних станцій Криворізького відділку Придніпровської залізниці, найбільші з них – Гейківка, Коломійцеве, Мусіївка, Пичугіне, Радушне.
Станція Гейківка. Розташована поблизу селищ Гейківка та Кривбас. Заснована більше 100 років тому.
За добу послугами станції користується 150 – 200 мешканців сіл району.
Станція Мусіївка. Розташована поблизу селища Мусіївка. Існує станція понад 100 років.
Послугами станції користуються мешканці населених пунктів Мусіївка, Зелений Гай, Кіровка.
Станція Радушна. Знаходиться на території селища міського типу Радушне. Існує з часу відкриття Катеринославської залізниці, тобто понад 100 років.