ДПС на Генеральній асамблеї IOTA: майбутнє податкових адміністрацій – у довірі, розвитку аналітики та цифрових сервісах

Податкова служба – це не про кількість перевірок та тотальний контроль. Це про довіру між платниками та державою, про розвиток сервісів та нові можливості для платника. Про це під час 30-ї Генеральної асамблеї IOTA – Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій зазначила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух. Членами IOTA є 46 європейських податкових адміністрацій, в тому числі і Україна.

«Якісна трансформація податкової багато в чому залежить від активного та ефективного впровадження штучного інтелекту та поведінкових інсайтів у податковому адмініструванні. Саме це про якісні зміни: від контролю – до аналітики, від реагування на порушення – до їх попередження, від складних процедур – до зручних сервісів», – сказала вона. 

Під час нового формату стратегічного діалогу DG Panel учасники обговорювали, якою має бути податкова адміністрація 2030 року.

«Я глибоко переконана, що майбутнє податкових адміністрацій визначатиметься якістю даних, аналітики та цифрових сервісів. Водночас ключовими умовами успішної трансформації залишаються довіра платників, прозорість використання технологій, проактивні сервіси та інституційна стійкість», – додала очільниця ДПС.

Також обговорили питання використання AI для виявлення ризиків і шахрайства, розвитку проактивних сервісів, впровадження персоналізованих комунікацій з платниками, забезпечення етичності та підзвітності автоматизованих рішень.

Леся Карнаух зазначила, що Україна не просто переймає міжнародний досвід. Вона поділилася досвідом, бо попри війну ДПС не лише забезпечує стабільне адміністрування податків.

«Ми продовжуємо цифрову трансформацію, розвиваємо електронні сервіси, впроваджуємо нові підходи до управління ризиками та змінюємо саму філософію взаємодії з платниками», – сказала вона.

Леся Карнаух окремо відзначила, що сьогодні Україна займає гідне та поважне місце в професійній спільноті IOTA.

«Під час дискусії про майбутнє IOTA було важливо почути, що професійна спільнота не лише високо оцінює роботу ДПС, а і чітко розуміє, що архітектура європейського податкового простору майбутнього неможлива без України. Саме тому мене було запрошено виступити в якості спікера щодо викликів, які наразі є перед податковими – членами ІОТА, на яких стратегічних питаннях наступні 5 років ІОТА повинна сконцентруватися, яку додаткову підтримку і у якій формі ця професійна спільнота надає чи повинна надавати її учасникам.

Постійний діалог – це можливість разом із найкращими європейськими податковими адміністраціями формувати нові стандарти ефективності, довіри та сучасного державного сервісу», – зазначила очільниця ДПС.

Стан розрахунків з бюджетом: як отримати витяг

Інформацію про стан розрахунків з бюджетом можна переглянути в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. Для його документального підтвердження – отримайте витяг про стан розрахунків з бюджетом. 

Для цього в приватній частині Електронного кабінету необхідно сформувати запит за формою F/J13002 у меню «Заяви, запити для отримання інформації». 

Якщо дані потрібні за кілька років, запит подається окремо за кожен календарний рік.  

Після опрацювання витяг надходить у приватну частину Електронного кабінету або через інші засоби електронного зв’язку. 

Строк надання – до двох робочих днів після прийняття запиту територіальним органом ДПС. 

За потреби можна обрати і паперову форму Витягу – у такому разі документ надається не раніше п’ятого робочого дня після прийняття Запиту. 

Користуйтеся електронними сервісами ДПС та швидко перевіряйте стан розрахунків з бюджетом. 

  Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43966 

ФОПи – платники єдиного податку (1 – 3 група) мають можливість звітувати за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. 

► Фізичні особи – підприємці (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, мають можливість за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова» (розміщено на цифрових платформах AppStore або GooglePlay) подати податкову декларацію платника єдиного податку (1 – 3 група). 

► Для цього необхідно: 

- ідентифікуватись онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП; 

- у розділі «Послуги» обрати «Декларація платника єдиного податку (1 – 2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»; 

- обрати потрібний звітний період та додатки* (за необхідності); 

* для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування; 

- заповнити необхідні додатки; 

- зазначити: 

• фактичну кількість найманих працівників у звітному періоді; 

• обсяги доходу за звітний період; 

- зберегти; 

- підписати КЕП; 

- надіслати. 

Довідково: презентаційні матеріали щодо подання податкової декларації платка єдиного податку через мобільний застосунок «Моя податкова» розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/879290.html

Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок) із наведенням прикладів. 

У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля: 

«Код виду сплати»; 

«Додаткова інформація запису». 

Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку. 

У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску». 

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. 

Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv. 

Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок) із наведенням прикладів. 

У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля: 

«Код виду сплати»; 

«Додаткова інформація запису». 

Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку. 

У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску». 

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. 

Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv. 

Безбар’єрність послуг: технічні рішення для доступності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що ДПС України активно розширює безбар’єрні можливості, роблячи взаємодію з платниками зручною та доступною для кожного. У центрі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі громадяни, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей. 

Безбар’єрний доступ у податкових органах включає: 

- Фізичну доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп. 

- Інформаційну доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали,  

- Цифрову доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів. 

Технічні рішення для доступності: 

- Мобільний застосунок «Моя податкова» – швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення прямо зі смартфона. 

- Сервіс «TAX Control» – цифровий інструмент для повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. 

- Контакт-центр ДПС – зручний канал для консультацій і оперативних відповідей на запитання платників через телефонні дзвінки та переписку в месенджері. 

Основні принципи безбар’єрності: 

- Гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном. 

- Прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку. 

- Універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків. 

Безбар’єрність – це не лише стандарт сервісу, а й важливий крок до інклюзивного суспільства. Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають ДПС забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків. 

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Нормами Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обовʼязків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику). 

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків, визначені ПКУ: 

реєстрації платником податку; 

подання звітності; 

повне декларування; 

своєчасна сплата належних платежів до бюджетів. 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2025 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім: 

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань; 

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; 

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); 

г) операцій із зміни статі; 

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); 

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; 

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. 

Станом на 01 січня 2026 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2025 року платникам не надається. 

Яким чином громадянин може отримати інформацію про наявність (відсутність) у нього податкового боргу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. 

Доступ до інформації про податковий борг мають платники податків, у тому числі фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, та які є користувачами: 

- Електронного кабінету: меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, меню «Вхідні/вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів її сплати; 

- мобільного застосунку «Моя податкова»: розділ «Стан розрахунків з бюджетом» та розділ «Мої дані» надає доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом, розділ «Повідомлення» містить інформаційні повідомлення про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання. 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42747. 

Яка інформація відображається в реєстрі платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на вебпорталі ДПС, а саме: 

податковий номер (для юридичної особи); 

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; 

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 

ставку єдиного податку; 

групу платника податку; 

види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); 

дату виключення з реєстру платників єдиного податку. 

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу. 

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку. 

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування. 

При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів. 

  

Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету. 

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.  

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). 

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи). 

Національна стратегія доходів – удосконалення процедур податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 лютого 2025 о 09:52 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. 

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР. 

Стратегічні цілі НСД: 

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні; 

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування; 

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління; 

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами; 

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування. 

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою. 

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/. 

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни. 

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:  

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;  

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;  

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;  

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;  

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків. 

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років. 

Товари/послуги придбаваються у неплатника ПДВ: чи потрібно зазначати у таблиці даних платника податку коди товарів та коди послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5). 

У Таблиці зазначаються: 

види економічної діяльності відповідно до КВЕД; 

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; 

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення). 

Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пп. 3 або 3 прим. 1 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника. 

Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці. 

За який рік зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки в графі 4 розрахункової частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи для ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю. 

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області. 

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю. 

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою встановленою п. 289.2 ст. 289 ПКУ. 

Фізичні особи – підприємці для отримання інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) мають можливість звернутись через портал електронних сервісів до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру або до Центру надання адміністративних послуг. 

На вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в підрозділі «Ринок та оцінка земель» розділу «Напрями» на початку поточного року розміщається інформація щодо індексації нормативної грошової оцінки земель за попередній рік. 

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ). 

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація). 

У рядку 14 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначається річна сума єдиного податку, визначена на поточний рік, з розбивкою поквартально (графи 7 – 10). 

Отже, при визначенні суми єдиного податку на поточний рік у графі 4 розрахункової частини Декларації для фізичних осіб – підприємців зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки станом на 01 січня поточного року, яка індексується на коефіцієнт індексації за попередній рік. 

При цьому для отримання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (з урахуванням коефіцієнтів індексації) необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 

До якого бюджету сплачуються (перераховуються) податковим агентом нараховані суми ПДФО з доходів фізичної особи, виплачених за договорами земельного сервітуту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Дохід, отриманий платником податку – фізичною особою у вигляді плати за договором про встановлення земельного сервітуту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. 

При цьому сплата (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, утриманого податковим агентом з доходу у вигляді плати за користування земельною ділянкою, щодо якої встановлений земельний сервітут, здійснюється таким агентом за своїм місцезнаходженням. 

Щодо подання додатків ПН та ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств при виплаті доходів нерезиденту за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи подаються додатки ПН та ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) при виплаті доходів нерезиденту у разі якщо згідно із міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України не сплачується або сплачується за зменшеною ставкою, чи необхідно подавати уточнюючу Декларацію, якщо при виплаті доходів нерезиденту не було подано додатки ПН та ПП, та чи може в даному випадку податкова перевірка стосуватися лише операцій із «конструктивними дивідендами», інформує. 

Так, подаються. У разі якщо згідно із міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України не сплачується або сплачується за зменшеною ставкою, то платник податку повинен подати разом із додатком ПН до рядка 23 Декларації Додаток ПП до Декларації, в якому відображається інформація про суми таких податкових пільг. 

У разі якщо при виплаті доходів нерезиденту не було подано додатки ПН та ПП до Декларації, платник податку повинен надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку з такими додатками. 

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. 

Дотримання платниками податків вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з доходів, які прирівняні до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, може бути перевірено контролюючим органом виключно під час спеціальної документальної позапланової перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», проведення якої передбачено п. 39.5 ст. 39 ПКУ. При цьому, до того як розпочати перевірку повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з суми доходів, які прирівнюються до дивідендів та виплачуються у контрольованих операціях, контролюючий орган спочатку перевіряє відповідність умов операції принципу «витягнутої руки». 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44480 

Національна стратегія доходів: дорожня карта реформування податкової системи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. 

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.   

Стратегічні цілі НСД: 

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні; 

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;  

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління; 

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;  

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування. 

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою. 

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.  

Надання адміністративних послуг в безбар’єрному просторі

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. 

Безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу. 

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини. 

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом. 

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення. 

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій. 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором іноземних доходів, отриманих громадянами України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. 

Пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок, ПДФО) зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV ПКУ таке подання є обов'язковим.  

Відповідно до п. п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ Декларація надається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – фізичних осіб і – до 01 травня року, що настає за звітним.  

Згідно пп.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам. 

Відповідно до п.162.1 ст.162 ПКУ платниками ПДФО є: 

-  фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; 

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; 

- податковий агент. 

Обʼєктом оподаткування ПДФО відповідно до ст.163 ПКУ є: 

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. 

Відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відс.), крім: 

а) доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ (9 відс.); 

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.2 ст.170 ПКУ; 

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.13 ст.170 ПКУ; 

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п.170.11 прим. 1 ст.170 ПКУ. 

Відповідно до п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник ПДФО зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та подати річну податкову декларацію з цього податку. При цьому, п.п.168.4.8 п.168.4 ст.168 ПКУ визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа. 

Згідно з п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації. 

У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами. 

Водночас, п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 ПКУ зазначено, що сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. 

Згідно п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 

Крім того, відповідно до пп.1.3 п.161підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ставка військового збору становить 5 відсотка від об’єкта оподаткування. 

ВАЖЛИВО!!! 

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. 

Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» передбачає можливість подання податкової декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). 

Відповідно до Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України», громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому ПДФО та військовий збір із таких сум не визначаються та не сплачуються. 

У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України зобов’язані подати річну податкову Декларацію та сплатити ПДФО за ставкою 18 % (п.п. 167.1 ст.167 ПКУ) та військовий збір за ставкою 5 % (п.п. 1.3 п.161 ПКУ).  

Разом з цим, відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. При цьому, військовий збір за ставкою 5 % сплачується. 

Довідково: форма Декларації та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743. 

Трудові відносини: переваги задекларованої праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. 

Задекларована праця – це офіційне оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства.  

При цьому, роботодавець сплачує всі необхідні платежі (ПДФО, військовий збір і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)).  

У свою чергу працівник отримує гарантію захисту трудових та соціальних прав. 

Що дає задекларована праця? 

- Безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці; 

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором; 

- гарантований робочий тиждень; 

- регулярну заробітну плату, не нижчу за мінімальну, з відрахуванням податків, зборів та внесків; 

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством; 

- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо; 

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку; 

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію. 

Яких гарантій позбавляє незадекларована праця?  

- Не фіксується в офіційних документах; 

- не надає права на оплачувані лікарняні і відпустки; 

- позбавляє права на пенсію, адже бюджети не отримують необхідних надходжень у вигляді податків та єдиного внеску і стаж такої роботи не враховується. 

Акцентуємо увагу, що за порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки. 

Наголошуємо, що задекларована праця – це гарантія вашого майбутнього! 

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 21,7 млн гривень

У січні – травні 2026 року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 21,7 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження  зросли у порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 1,4 млн грн, або на 6,8 відсотка. 

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації. 

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.  

Звіт про контрольовані операції: як відображати код пов’язаності осіб

До внесення змін до Порядку складання Звіту про контрольовані операції платникам податків слід використовувати код ознаки пов’язаності 517 «Визнано пов’язаними особами самостійно». 

Цей код необхідно зазначати під час заповнення додатка «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях», якщо пов’язаність визначається за новими економічними критеріями, встановленими Податковим кодексом України. 

Йдеться про випадки, коли значна частина доходів або закупівель компанії припадає на одного нерезидента. Так, особи можуть визнаватися пов’язаними, якщо дохід резидента від реалізації товарів, робіт чи послуг одному нерезиденту становить не менше 75% усіх доходів від операцій з нерезидентами. При цьому такі доходи мають бути не менше 50% загального доходу компанії від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг. 

Аналогічний підхід застосовується і до операцій з придбання. Пов’язаність може виникати, якщо вартість товарів, робіт чи послуг, придбаних у одного нерезидента, становить не менше 75% усіх закупівель у нерезидентів. Водночас обсяг таких закупівель має бути не менше 50% загальної вартості придбаних компанією товарів, робіт або послуг. 

Наразі чинний Порядок складання Звіту про контрольовані операції не містить окремих кодів ознак пов’язаності для таких критеріїв. Саме тому рекомендується тимчасово застосовувати код 517. 

У такому випадку додаток «Інформація про пов’язаність осіб» до Звіту про контрольовані операції подавати не потрібно. 

Крім того, у доповненні до Звіту платник може зазначити, який саме критерій пов’язаності застосовується. Також можна надати детальну інформацію про обсяг операцій з нерезидентом та інші відомості, що підтверджують наявність відповідного критерію. 

Такі роз’яснення пов’язані із запровадженням нових критеріїв пов’язаності осіб, які були внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX. Водночас Міністерство фінансів уже підготувало зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, які передбачають появу окремих кодів для нових ознак пов’язаності. 

Детальніше – за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/listi-rozyasnennya/80163.html 

Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років має РНОКПП та КЕП: чи можна самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (із змінами та доповненням) (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 

Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ). 

Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). 

Пунктом 3 ст. 35 ЦКУ передбачено, що повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. 

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. 

Згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу (далі – ПКУ) грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. 

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу. 

Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) від імені платника податку на доходи фізичних осіб покладається, зокрема, на батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою (п. 179.6 ст. 179 ПКУ). 

Враховуючи викладене, якщо неповнолітня особа, яка має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та кваліфікований електронний підпис (КЕП), отримала доходи, що підлягають декларуванню, то обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від її імені покладається на батьків (усиновлювачів), опікуна або піклувальника, незважаючи на наявність технічної можливості подання Декларації самою неповнолітньою особою. 

Водночас, якщо фізична особа віком від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець за письмовою згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника чи органу опіки та піклування, то вона зобов’язана самостійно подавати до контролюючого органу податкову звітність, зокрема, Декларацію. 

До уваги платників, які сплачують внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року       № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) в редакції, визначеній розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) зобов’язані: 

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску; 

складати звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску (далі – Звіт) за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подавати їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту. При цьому, сума внеску обчислюється роботодавцями за звітний квартал. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу. 

Граничні терміни: 

подання Звіту за І квартал – 11 травня 2026 року, 

сплати внеску – 20 травня 2026 року. 

Законом № 875 до платників внеску передбачена фінансова відповідальність: 

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум; 

за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску; 

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

На суму недоїмки нараховується пеня в розмірі 0,1 відс. суми недоплати за кожен день прострочення. 

Станом на 20.05.2026 форма Звіту не була затверджена. 

При цьому, якщо роботодавець є платником внеску і норматив не виконано, відсутність форми Звіту не звільняє його від обов’язку сплати внеску за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року до 20.05.2026 включно. 

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44474 

  

Щодо бази нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи є базою нарахування єдиного внеску, у разі можливості отримання довідки про податкове резидентство та застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування, виплата підприємством – резидентом України винагороди: – за консультаційні послуги з питань оподаткування фізичній особі – підприємцю, резиденту Республіки Польща, – за надані юридичні послуги адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина, – за IT-послуги на підставі зовнішньоекономічного договору фізичній особі – громадянину України, зареєстрованій суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe), повідомляє таке. 

Не є базою нарахування єдиного внеску винагорода за консультаційні послуги з питань оподаткування фізичній особі – підприємцю, яка здійснює діяльність на території Республіки Польща. 

Винагороди за надані юридичні послуги адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина та за IT-послуги фізичній особі – громадянину України, зареєстрованій суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe) може бути базою нарахування єдиного внеску у разі, якщо такі роботи (послуги) надаються за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру. 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44476 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи має право платник податку на прибуток підприємств врахувати суму від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитки) за 2025 рік та відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за I квартал 2026 року, якщо Декларацію за 2025 рік подано із порушенням строків (20.04.2026), інформує. 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ. 

Згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років. 

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку. 

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. 

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відс. такої непогашеної суми до її повного погашення. 

Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відс. позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі. 

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п.п. 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. 

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови: 

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів; 

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. 

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із зміами) (далі – Декларація). 

Отже, платник податку на прибуток підприємств має право врахувати та відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до рядка 03 PI Декларації за I квартал 2026 року суму від’ємного значення об’єкта оподаткування 2025 року, непогашену позитивним значенням об’єкта оподаткування. При цьому великий платник податків має право відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до рядка 03 PI Декларації не більше, ніж 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у встановленому ПКУ порядку. 

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44481 

До уваги контролюючих осіб! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином контролююча особа відображає фінансовий показник контрольованої іноземної компанії (КІК) у графі 22 Звіту про контрольовані іноземні компанії, інформує. 

Норма п.п. «г» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України встановлює, що у Звіті про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) зазначаються, зокрема інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності. 

Відповідно до форми Звіту та Порядку заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 (далі – Порядок № 254): 

у графі 21 Звіту зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК; 

у графі 21.1 Звіту зазначається валюта звітності КІК; 

у графі 21.2 Звіту зазначається середньозважений офіційний курс Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період. 

В той же час, у графі 22 Звіту контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню. Оскільки дані фінансової звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку, то відповідні показники повинні бути перераховані за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту. 

Так, згідно з п. 12 розд. 1 Порядку № 254, числові показники у Звіті заповнюються у такому форматі: 

скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривні за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий період; 

грошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. 

Чи застосовують суб’єкти господарювання РРО та/або ПРРО при роздрібній торгівлі на ринках, ярмарках?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). 

Згідно з п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). 

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання. 

При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО. 

Від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 236,4 млн гривень

У січні – травні поточного року платники акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 236,4 млн гривень. 

Звертаємо увагу, якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями допустив помилку при проведенні операції через РРО, то базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку. 

Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе звільняються: 

- фізичні особи – підприємці особи, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу; 

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність; 

- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби, – на весь строк їх військової служби; 

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, – на весь строк їх військової служби; 

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями) з місцем проживання в окупації, – на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; 

- фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (які не мають найманих працівників), позбавлені свободи внаслідок війни, – на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення. 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43541. 

За неподання або несвоєчасне подання ФОПом декларації про отримані доходи передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. 

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. 

Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень). 

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень). 

Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року. 

Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за наслідками 2025 року громадяни мають право скористатись податковою знижкою по 31 грудня 2026 року (включно). 

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). 

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст.  166 ПКУ, а саме: 

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;   

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ; 

якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ). 

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством. 

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (із змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату. 

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (із змінами та доповненнями) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. 

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт. 

Отже, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком). 

Щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи та додатка КІК за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення у податковій декларації про майновий стан і доходи та додатку КІК суми фактично виплачених контрольованою іноземною компанією дивідендів контролюючій особі – фізичній особі, інформує. 

Така сума відображається у графі 3 рядка 1.1 розд. І додатка КІК та у складі частини скоригованого прибутку (графа 3 рядка 1 розд. І додатка КІК) переноситься до графи 3 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). 

Сума податку на доходи фізичних осіб відображається у графі 3 рядку 8 розд. І додатка КІК та відповідно у графі 6 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації. 

Сума військового збору зазначається у графі 3 рядка 9 розд. І додатка КІК та переноситься до графи 7 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації. 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44464. 

Податкове повідомлення-рішення з податку на нерухомість: на що звернути увагу та коли звертатися за звіркою

У поштовій скриньці або в Електронному кабінеті з’явилося податкове повідомлення-рішення (ППР) щодо податку на нерухомість? Пояснюємо, на що насамперед слід звернути увагу та як діяти правильно. 

Терміни та умови оплати 

З моменту отримання ППР власник нерухомості має 60 днів, щоб сплатити податок. 

Важливо: навіть якщо повідомлення не надійшло, але ви є власником нерухомості, обов’язок зі сплати податку залишається. Перевірити нарахування можна самостійно. 

Коли варто звернутися за звіркою? 

Перш ніж вносити кошти, уважно перевірте дані. Звернутися до податкової для звірки варто, якщо: 

- у ППР вказано об’єкт, який вам не належить; 

- сума податку виглядає неправильною; 

- виявлено помилки у площі, частці власності, періоді володіння або пільгах; 

- нерухомість є, але ППР так і не надійшло. 

Як швидко вирішити питання? 

Пропонуємо кілька зручних способів: 

- Онлайн – найзручніше 

ЧерезЕлектронний кабінет платника платника можна подати звернення та підтвердні документи з використанням КЕП, не виходячи з дому. 

- Особисто 

Зверніться до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації. 

- Телефоном 

Отримайте консультацію через «гарячі лінії» податкової служби вашого регіону, у тому числі через месенджер WhatsApp. 

Взяття на облік як платника єдиного внеску ФОПа, який планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (крім електронних резидентів (е-резидентів) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. 

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).  

Згідно з пунктами 1 та 2 розд. ІІІ Порядку №1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. 

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. №1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 1162). 

Відповідно до абзацу першого п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162, якщо фізична особа зареєстрована як ФОП та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. 

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою №1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до пп. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зі змінами) (абзац другий п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162). 

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа як самозайнята з обліку не знімається та продовжує обліковуватися як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (абзац третій п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162). 

Заява та копії документів, передбачених розд. ІІІ Порядку №1162, можуть бути подані за допомогою електронної комунікації з дотриманням вимог законів України  «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 1162). 

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно отримання податкової знижки за навчання, страхування життя та оренду житла, проведення звіряння по об’єктам нерухомості, отримання адміністративних послуг в ЦОП, а також  запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інше.

Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства

Коментар: Онлайн – пункт Офіс податкових консультантів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Позднякова надала коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» про роботу онлайн – пункту Офісу податкових консультантів.

Офіси податкових консультантів - це якісний сервіс, партнерство та довіра. Завдання податкової служби полягає в тому щоб платник міг швидко отримати необхідну допомогу та не витрачаючи зайвий час на пошук інформації чи вирішення складних питань

Особливо цінно, що новий формат роботи дає можливість отримати консультацію дистанційно, без зайвих витрат часу та складнощів. Це важливо і для представників бізнесу, громадян, і для тих, хто лише хоче розпочати підприємницьку діяльність.

Окрема увага приділяється підтримці учасників грантових програм, ветеранам, людям які започатковують власну справу та потребують супроводу на початковому етапі. Податкова служба прагне, щоб взаємодія з платниками була максимально зрозумілою та комфортною для кожного.

Запрошуємо платників податків скористатися можливостями нового сервісу та завітати до онлайн-пункту Офісу податкових консультантів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів 4-А.

Графік роботи: понеділок-п’ятниця з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв.

Засідання комісії районній військовій адміністрації з питань заборгованість по заробітній платі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в онлайн режимі фахівець Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла участь  у засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також надходження коштів до бюджету. 

Головною метою таких засідань - сприяння погашенню заборгованості із заробітної плати та вжиття заходів.

Присутні проаналізували та обговорили причини виникнення заборгованості із заробітної плати та пенсій, що обліковується за підприємствами Криворізького району.

Наприкінці онлайн засідання прийняті конструктивні рішення та визначені шляхи подальшої роботи з підприємствами по зменшенню заборгованості та недопущення її зростання.